Nord_Stream

«Північний потік-2» та суперечки навколо нього

ХРОНІКА недавніх газових конфліктів між Росією і Україною

Газопровід із пекла?

Pre-Lay Survey A pre-lay survey will be performed before pipeline installation to confirm that the route is satisfactory.

360 pipes have to be delivered to the pipelay vessel every day.

Pipe Carrier Vessel Pipes weighing up to 24 tonnes each are shipped to the pipelay vessel from a number of stockyards located along the route.

Post-Lay Survey As it touches down on the seabed, the pipeline is monitored to ensure that it is correctly positioned.

Remotely operated vehicle (ROV) Fitted with sensors and instruments including cameras transmits information from the seabed directly to the survey vessel.

>1,000 people work on the vessels simultaneously.

Pipelay Vessel This is a floating factory where the pipes are received from carrier vessels, welded together, and then laid in sections on the seabed.

5 найдовших морських трубопроводів 1. «Північний потік-2»: 1230 км 2. «Північний потік-1»: 1224 км Росія-Німеччина 3. Лангелед: 1166 км Норвегія-Велика Британія 4. Франпайн: 840 км Норвегія-Франція 5. Експортний трубопровід «Іхтгіс»: 889 км Тиморське море-Австралія

➜

Фінансування проекту: Загальна вартість проекту газопроводу складає 9,5 мільярдів євро (11 мільярдів доларів). Кожна з європейських компаній-учасниць надасть до 950 мільйонів євро фінансування. «Газпром» залишається єдиним акціонером компанії, який володіє проектом: Nord Stream 2 AG. Gazprom: 4,75 мільярда євро Росія Shell: 950 мільйонів євро Велика Британія/Нідерланди OMV: 950 мільйонів євро Австрія ENGIE: 950 мільйонів євро Франція Uniper: 950 мільйонів євро Wintershall: 950 мільйонів євро Німеччина

Також: 1 550 000 т залізної руди 450 000 т заповнювача та цементу 43 000 т металевого дроту

Кооперативний

У випадку некооперативного сценарію Болгарія, Румунія, Сербія, Македонія та Боснія й Герцеґовина можуть зазнати значного скорочення поставок на 40 відсотків і більше.

У кооперативному сценарії країни ЄС співпрацюють, щоб рівномірно розподілити дефіцити газу між сусідніми країнами-членами.

Некооперативний

Проблематика Після введення в експлуатацію в 2019 році газогін має зосередити 70% російських поставок газу до ЄС на німецькому маршруті. Це дозволить Росії обійти Україну і відрізати декотрих членів ЄС, таких як Польща чи країни Балтії, від поставок. Проект може виявитись катастрофічним для України, яка отримує близько 3 млрд доларів на рік від зборів за транзит російського газу.

Білорусь ➜ Литва Білорусь ➜ Польща Росія ➜ Фінляндія Росія ➜ Естонія Росія ➜ Латвія Росія ➜ Німеччина Росія ➜ Туреччина Україна ➜ Польща Україна ➜ Словаччина Україна ➜ Угорщина Україна ➜ Румунія

Джерело: Європейська комісія

Потужність, млрд куб. м

10.2 37.7 7.8 2.3 6.3 55 16 4.2 72.2 19 23.8

Транзит російського газу

80-100

<10%

Сценарії збоїв у поставках газу

60-80

20-60

Частка непоставленого газу із затребуваного

10-20

1 січня 2006 року Росія припинила всі поставки газу через територію України через суперечку про оплату.

Березень 2008 року Росія зменшує поставки газу через Україну.

Українські урядовці спочатку заперечують звинувачення Росії, але пізніше державна енергетична компанія «Нафтогаз» визнає, що газ, призначений для інших європейських країн, був присвоєний і використаний для внутрішніх потреб.

Червень 2010 року Стокгольмський арбітражний суд вирішує, що українська компанія «Нафтогаз» повинна повернути 12,1 млрд куб. м газу швейцарській компанії RosUkrEnergo, в якій «Газпром» на той момент контролював 50% акцій.

Січень 2009 року Перебої в постачаннях газу в багатьох країнах ЄС. 18 європейських країн повідомляють про значне зниження обсягів газу, який транспортується з Росії через Україну, або навіть про повне його відключення.

Листопад 2015 року Україна заявляє, що припиняє купувати газ у «Газпрому», оскільки може придбати його дешевше від інших постачальників. «Газпром» припиняє поставки газу в Україну.

Вересень 2009 року Представники обидвох країн повідомляють, що ситуація під контролем і суперечок з приводу поставок газу більше не буде.

Жовтень 2007 року Нові суперечки через борги України за поставки газу.

4 січня, 2006 року Поставки газу відновили після досягнення угоди між Росією і Україною.

Квітень 2010 року Президент України Віктор Янукович і президент Росії Дмитро Медведєв підписують угоду, за якою Росія зобов'язується знизити ціну на газ для України на 30%. Натомість Україна погоджується продовжити термін дії угоди, за яким Чорноморський флот Росії базувався в Севастополі, на 25 років із можливістю подальшого продовження на 5 років.

Березень 2005 року Росія стверджує, що Україна не платить за природний газ та перекачує поставки газу в ЄС, які проходять через її територію.

Червень 2014 року «Газпром» заявляє, що скорочує поставки газу до України через її борг перед компанією у розмірі 4,5 млрд доларів. Після кількох місяців тристоронніх переговорів між ЄС, Україною і Росією 30 жовтня 2014 року було досягнуто домовленості.

Жовтень 2009 року Розбіжності з приводу обсягів газу, який Україна повинна купити від Росії у 2010 році. В умовах рецесії Україна повідомляє про наміри скоротити імпорт газу у 2010 році через зменшену індустріальну потребу. «Газпром» наполягає на виконанні договірних зобов'язань Києвом.

Норвегія: 37%

Інші країни: 7.7%

Джерело: МЕА, World Energy Outlook 2016

Імпорт газу до ЄС, 2017 рік

Алжир: 12.7%

37% Росія

Експорт газу у 2017 році становив 210,2 мілярда кубометрів. Приблизна вартість його була 38 мільярдів доларів.

Катар: 5.6%

25%

32.6%

14.6%

Вугілля

14%

2014

1990

17.2%

Атомна

28%

21.9%

*поновлювані джерела енергії | Джерело: МЕА, World Energy Outlook 2016

Газ

Нафта

4.5%

ПДЕ*

2035

15%

18%

37.5%

13.7%

Частка газу в загальному споживанні енергії ЄС

Австрія Бельгія Болгарія Хорватія Кіпр Чехія Данія Естонія Фінляндія Франція Німеччина Греція Угорщина Ірландія Італія Латвія Литва Люксембург Мальта Нідерланди Польща Португалія Румунія Словаччина Словенія Іспанія Швеція Велика Британія

Залежність країн ЄС від Росії щодо природного газу (процентний діапазон)

Source: Eurostat

100

Гронінгенське 2100 км3

Бованенковське 4900 км3

Штокмановське 3100 км3

Південний Парс 35000 км3

Хуготан 2300 км3

Source: IEA

Уренгой 6300 км3

Хасси-Рмель 3500 км3

Ямбурзьке 3900 км3

Галкинищ 2800 км3

Найбільші родовища природного газу

Заполярне 2700 км3

Польща

Швеція

Білорусь

Норвегія

Литва

Естонія

Рум.

Росія

Фінляндія

«Північний потік-2»

Німеччина

«Північний потік»

Латвія

Данія

Обстеження після укладки: Трубопровід оглядають під час прокладання задля забезпечення правильного позиціонування.

Судно-носій: Труби будуть доставляти на трубоукладальне судно з кількох складів, розміщених вздовж маршруту.

На суднах одночасно працюють 1000 людей.

Обстеження перед прокладанням труб: Перед прокладанням труб проведуть попереднє обстеження для підтвердження того, що маршрут є задовільним.

Телекерований безлюдний підводний апарат (ТБПА): Оснащений датчиками та приладами, включно з камерами, ТБПА передає інформацію дослідницькому судну безпосередньо з морського дна.

Можливо укладати до 3 км труб на добу.

Балтійське море

Трубоукладальне судно: Це плаваючий завод, де труби отримують з суден-носіїв, зварюють між собою, а потім укладають в секції на морському дні.

На судно щоденно доставляють 360 труб.

TIMELINE OF RECENT RUSSIA-UKRAINE GAS DISPUTES

Газопровід із пекла?

BALTIC SEA

Pipelay Vessel This is a floating factory where the pipes are received from carrier vessels, welded together, and then laid in sections on the seabed.

Over 1,000 people work on the vessels simultaneously.

Remotely operated vehicle (ROV) Fitted with sensors and instruments, including cameras, the ROV transmits information from the seabed directly to the survey vessel.

Pre-Lay Survey A pre-lay survey is performed before pipeline installation to confirm that the route is satisfactory.

Pipe Carrier Vessel The pipes will be shipped to the pipelay vessel from several stockyards located along the route.

Pipes can be laid at a rate of 3 km per day.

Post-Lay Survey As it touches down on the seabed, the pipeline is monitored to ensure that it is correctly positioned.

Німеччина, Італія та інші країни – як і раніше – були б раді укласти угоди з російською газовою монополією «Газпром», але країни колишнього східного блоку, такі як Польща, почали особливо насторожено ставитися до зростання впливу Москви.

Також: 1 550 000 т залізної руди 450 000 т заповнювача та цементу 43 000 т металевого дроту

Фінансування проекту: Загальна вартість проекту газопроводу складає 9,5 мільярдів євро (11 мільярдів доларів). Кожна з європейських компаній-учасниць надасть до 950 мільйонів євро фінансування. «Газпром» залишається єдиним акціонером компанії, який володіє проектом: Nord Stream 2 AG. Gazprom: 4,75 мільярда євро - Росія Shell: 950 мільйонів євро - Велика Британія/Нідерланди OMV: 950 мільйонів євро - Австрія ENGIE: 950 мільйонів євро - Франція Uniper: 950 мільйонів євро - Німеччина Wintershall: 950 мільйонів євро - Німеччина

У час коли напруга у відносинах між Москвою та Заходом зростає, на дні моря між Росією та Європейським союзом має розгорнутися масштабний енергетичний проект: підводний газопровід «Північний потік-2».

У різних 6-місячних сценаріях, що моделюють збої в постачаннях газу, ЄС стикається з газовим дефіцитом у розмірі від 5-9 млрд кубометрів. Деякі країни, такі як Естонія і Фінляндія, можуть втратити 80-100% газу за умови припинення поставок із Росії.

Проект націлений на подвоєння потужності вже збудованого «Північного потоку-1» до 110 мільярдів кубометрів на рік – понад чверті споживання газу Євросоюзом. Він має з’єднати Росію з Німеччиною через Балтійське море, оминаючи традиційний маршрут через Україну. «Північний потік-2» різко розкритикувала низка країн як всередині ЄС, так і за його межами. Супротивники проекту побоюються, що трубопровід збільшить вже існуючу залежність блоку від російського газу, та стверджують, що він суперечить міжнародним санкціям, які запровадили проти Росії після незаконної анексії Криму. Також активісти-екологи висловили своє занепокоєння з приводу збитків, які трубопровід може завдати морським тваринам, а деякі навіть назвали його «трубопроводом з пекла».

Залежність Європи від російського газу Європа вже тривалий час залежить від поставок енергоносіїв із Росії. Трубопроводи, які постачають газ у чимало країн Східної Європи, – спадщина часів Радянського Союзу.

Безпосередню участь у проекті приймають 28 європейських компаній із 11 країн: німецький виробник труб Europipe доставляє 90 000, тобто майже половину труб великого діаметру, які потрібні для будівництва трубопроводу.

Що становить собою проект? Дві нитки «Північного потоку-2» завдовжки 1230 кілометрів мають прокласти через дно Балтійського моря від російського до німецького узбережжя. У разі реалізації він стане найдовшим морським трубопроводом у світі.

Здавалося б, що географічна близькість до сусіда з великими резервами природних ресурсів і з нестачею грошей – перевага для ЄС, але це не завжди так. Суперечка між Росією і Україною в 2009 році залишила багато членів ЄС без поставок газу на два тижні посеред зими. Російська окупація Криму в 2014 році додала ще одне геополітичне ускладнення до питання поставок газу в Європу.

Трубопровід має пролягати через територіальні води Росії, Фінляндії, Швеції, Данії та Німеччини, де з’єднається з газотранспортною системою Європи. Попередні роботи над проектом вже розпочалися і трубопровід планують ввести в експлуатацію до кінця 2019 року. Двійний трубопровід має складатися із близько 200 000 окремих труб, кожна завдовжки 21 метр із вагою 24 тонн. Потужність «Північного потоку-2» має бути така ж, як і у «старшого брата» – 55 мільярдів куб. м природного газу на рік, це достатньо для забезпечення близько 26 мільйонів будинків. І це є 13% споживання газу в Європі (у 2016 році ЄС спожив 428,8 мільярда куб. м) «Північний потік-2» має постачати газ в Європу з одного з найвідоміших родовищ природного газу у світі – Бованенковського родовища на півострові Ямал, яке містить близько 4,9 трильйона куб. м запасів газу.

Будівництво газопроводу: У цілому для будівництва трубопроводу необхідно 2 424 000 тонн металу. Це у 332 рази більше, ніж кількість металу, використаного для будівництва Ейфелевої вежі.

«Північний потік-2» та суперечки навколо нього

РОЛЬ УКРАЇНИ Роль України як головної транзитної країни для російського газу дає їй не тільки можливість отримати доходи, а й важіль політичного впливу. «Коли буде побудований «Північний потік-2», [Російський президент Володимир] Путін зможе робити з Україною все, що захоче, і тоді у нас виходить, потенційно, його армія на східному кордоні ЄС», – заявив польський прем’єр Матеуш Моравецький у лютому 2018 року.

1. Обстеження перед прокладанням труб: Перед прокладанням труб проведуть попереднє обстеження для підтвердження того, що маршрут є задовільним. 2. Трубоукладальне судно: Це плаваючий завод, де труби отримують з суден-носіїв, зварюють між собою, а потім укладають в секції на морському дні. 3. Судно-носій: Труби будуть доставляти на трубоукладальне судно з кількох складів, розміщених вздовж маршруту. Можливо укладати до 3 км труб на добу. 4. Обстеження після укладки: Трубопровід оглядають під час прокладання задля забезпечення правильного позиціонування.

Польська і балтійська точки зору Польський антимонопольний регулятор подав скаргу в зв’язку зі створенням консорціуму між «Газпромом» і західними фірмами, які беруть участь у проекті. «Газпром» має сильні позиції на польському ринку, і вони можуть стати ще сильнішими після введення в експлуатацію «Північного потоку-2» . Польща – найдавніший покупець російського газу (з 1944 р.), і на даний момент дві третини газу, який вона споживає, надходять із Росії, проте Варшава не має наміру продовжувати контракт із «Газпромом» після його закінчення в 2022 році. У Польщі побудований термінал скрапленого природного газу (СПГ), через який вона може імпортувати його зі Сполучених Штатів. Польща також сподівається побудувати власний трубопровід через Балтику для поставок норвезького газу. «Ми диверсифікуємо поставки не для того, щоб далі мати справу з Росією. Це питання безпеки, і «балтійський трубопровід» не є предметом переговорів із «Газпромом»», – заявив Петер Наїмський, урядовий уповноважений у справах стратегічної енергетичної інфраструктури. Сусідня Литва також побудувала термінал СПГ і почала імпортувати газ із США в 2017 році, поклавши край 100-відсотковій монополії «Газпрому» в країні. «Ми раді досягти точки, коли імпорт газу зі Сполучених Штатів робиться не тільки з політичних, а й з економічних міркувань», – сказав міністр енергетики Литви Жиґімантас Вайчюнас. Латвія і Естонія поділяють стурбованість Польщі та Литви. Країни Балтії і Польща підписали спільного листа, в якому «Північний потік-2» назвали «інструментом російської державної політики», який слід розглядати в контексті сучасних російських інформаційних і кібернетичних воєн та збройної агресії.

Nord Stream 2 And Why It's So Contentious

Pipeline From Hell?

Карлос Коельо та Войтек Ґруец 14 вересня 2018 року

Автори: Войтек Ґруец і Карлос Коельо Верстка: Карлос Коельо Редактор: Койлін О’Коннер Допомога в дослідженні: Іван Ґуттерман і Кайса Алліксаар Український переклад: Ангеліна Кренців Ілюстрації: Карлос Коельо